ДЖМІЛЬ

ДЖМІЛЬ, джмеля, чол. Корисна як запильник комаха роду бджолиних з товстим мохнатим тільцем. Найуспішніше конюшину запилюють джмелі і медоносні бджоли, які підвищують урожай конюшини в 2—3 рази (Бджільництво, 1956, 34); Мохнатий джміль із будяків червоних Спивав мед (Максим Рильський, I, 1956, 90);  * У порівняннях. А паничів.. Аж роєм коло нашої панночки звиваються, — так, як ті джмелі гудуть (Марко Вовчок, I, 1955, 107).
♦ Джмелів слухати, зневажл, — бути в стані запаморочення. Дав йому.. добре — довго буде джмелів слухати (Номис, 1864, № 3986); Під джмелем — напідпитку. Боцман Верба, почуваючи себе під добрим джмелем, усе підливав капітанові Вульфу (Василь Кучер, Голод, 1961, 294).