ДЖЕРКОТУ́ХА, и, жін. Та, що часто, без угаву джеркотить (про птахів, комах або людей). Хто вони і як їх звати, Треба, діти, ровгадати, Щоб Сороці догодить; А то тая джеркотуха, І всесвітняя брехуха Нас і справді пристидить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 319); Посміялась джеркотуха Із бабусі, мов на зло. Пурх — і вже як не було (Дмитро Білоус, Пташ. голоси, 1956, 29).
ДЖЕРКОТУХА
Тлумачення слова