ДРИ́МБА, и, жін. Щипковий музичний інструмент, сила і висота звуку якого регулюються ротовою порожниною того, хто грає. Дістав [Фока] із схованки над дверима дримбу і почав підстроюватись до.. флояри (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 208); Були тут і оркестранти: скрипалі, цимбалісти, гравці на флоєрах [флоярах], трембітах.., дудках і дримбах (Мистецтво, 6, 1962, 35).
ДРИМБА
Тлумачення слова