ДОЗРІВАТИ 1, аю, аєш, недок., ДОЗРІТИ, ію, ієш, док.
1. Ставати стиглим, спілим. Там, де йшов в атаку батальйон, дозріває, повниться пшениця (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 214); Кизил першим з усіх дерев зацвів, значить, і дозріє раніш од усіх (Остап Вишня, I, 1956, 202).
2. Ставати фізично і духовно зрілим (про людину). Він [Джамбул] ріс і дозрівав саме в той час, коли в задусі казармених склепів цар я-солдафона вогненними піснями плакав Шевченко (Павло Тичина, III, 1957, 66); Ніна розцвіла, як рожа, дозріла зовсім і чула себе безмірно щасливою (Іван Франко, III, 1950, 165); Коли Катерина дозріла, ставлення до неї змінилося (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 508);
// для чого, рідше до чого, перен. Ставати готовим, підготовленим до чого-небудь. Росія для нового дозрівала, Кінчалась гніту і безправ’я ніч (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 56); — Я думаю, що ми ще не дозріли до конституції (Іван Франко, VI, 1951, 209); Світова капіталістична система в цілому дозріла для соціальної революції пролетаріату (Програма КПРС, 1961, 9).
3. перен. Розвиваючись, досягати викінченої форми; визрівати. У відлюдній тишині мислі мої.. дозрівали і кріпилися (Іван Франко, VIII, 1952, 164); Якщо слід їй бути, пісня буде, Лиш дозріє в серці — й забринить (Леонід Первомайський, I, 1958, 243); Рішення дозріло.
ДОЗРІВАТИ 2, аю, аєш, недок., перех., чого, заст. Бачити, дивитися. І знову шкуру дерете 3 братів незрячих, гречкосіїв, І сонця-правди дозрівать В німецькі землі, не чужії, Претеся знову!.. (Тарас Шевченко, I, 1951, 331).