ДОСТОВІ́РНИЙ, а, е. Який не викликає сумніву, цілком вірний, точний. Теми, матеріал для сюжетів своїх п’єс письменник [І. К. Карпенко-Карий] черпав з сучасної йому дійсності та з достовірних історичних джерел (Історія української літератури, I, 1954, 449); — Ти ось послухай, я тобі розкажу один достовірний факт (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 58).
ДОСТОВІРНИЙ
Тлумачення слова