ДІЕЛЕ́КТРИК, а, чол. Матеріал з дуже малою питомою електропровідністю; непровідник, ізолятор. Серед металів, які добре проводять електричний струм, і діелектриків, що зовсім його не проводять, знаходиться велика група напівпровідників (Наука і життя, 8, 1960, 19).
ДІЕЛЕКТРИК
Тлумачення слова