З’Є́ДНУВАЧ, а, чол. Пристрій для з’єднування чого-небудь. Кінці паса [у верстатах] з’єднуються склеюванням, зшиванням або за допомогою металевих з’єднувачів (Токарна справа.., 1957, 12).

З’ЄХИ́ДСТВУВАТИ, ую, уєш, розм. Док. до єхидствувати. — Тут у нас спільна вигода, хоч ви завжди підозрюєте, ніби ми все чинимо вам на збиток, — не міг не з’єхидствувати Ходкевич (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 144).

З’ЄДНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., З’ЄДНАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Збиратися в один колектив, гурт і т. ін.; об’єднуватися, згуртовуватися. Корпуси з’єднуються в районі станції Апостолово і розвивають звідти удар на захід (Олесь Гончар, II, 1959, 372); Схотілося всім партіям з’єднатися та виробити проблему для спільних виборів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 150); Як спільно й здружено в однім чутті любові 3’єдналися брати — народи наші всі (Микола Бажан, Роки, 1957, 217);
//  перен. Бути, ставати зв’язаним з ким-небудь певними відносинами, почуттями і т. ін.; зближуватися. — Вийми з мене моє серце і вклади в мене своє серце, щоб ми з’єднались навіки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 234); — Невже ви думаєте, що досить любитися, щоб уже й з’єднатися? (Леся Українка, III, 1952, 698).

2. Скріплюватися, зв’язуватися одне з одним (про деталі, кінці і т. ін.). — Прощайте! Як двом кінцям цієї шаблі не з’єднатися в одно, так і нам, товариші, більше не бачитись на цьому світі! — І кинув Бульба уламки шаблі на землю (Олександр Довженко, I, 1958, 274); Різнокольорові ліхтарики з’єдналися докупи, утворивши ніби повітряний ярус вогняних кавунів і динь (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 66);
//  Прикладатись одне до одного, стискуючись (про пальці, руки). Олександр Палійчук змовницьки подивився на невідомого, і той скинув окуляри, допитливо поглянув на Поляруша, простягнув йому темну, проклепану мозолями руку, вона з’єднується з Мар’яновою, і чоловіки відразу відчувають силу один одного (Михайло Стельмах, I, 1962, 181).

3. Сполучатися з чим-небудь або між собою. Вагон був маленький, купе з’єднувалося одне з одним (Юрій Яновський, I, 1958, 555); В цю мить — з’єднались річка і канал (Ігор Муратов, Ідуть.., 1951, 118);
//  Зв’язуватися з ким-небудь по телефону, телеграфу, радіо.

4. Змішуватися з чим-небудь, приєднуватися до чогось. Густий оріховий настій піднімався над теплою землею і з’єднувався з хвилями прив’ядаючих лісових соків (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 555);  * Образно. З вулиці долетіла червоноармійська пісня.. і, з’єднавшися з теплими бризками вечірнього сонця, почала поволі затихати (Григорій Епік, Тв., 1958, 201);
//  Поєднуватися, суміщатися одне з одним.

5. тільки недок. Пас. до з’єднувати 1—4.

З’Є́ДНУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням з’єднувати 1—4. З’єднування проводів овальними з’єднувачами провадять за допомогою кліщів для обтискування (Довідник сільського будівельника, 1956, 227).

З’Є́ДНУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до з’єднувати. Зазор між з’єднуваними кромками [деталей] має бути по можливості мінімальним (Допуски, посадки і технічні виміри, 1958, 288).

З’ЄДНА́ТИСЯ див. з’єднуватися.

З’Є́ДНУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для з’єднування чого-небудь. Для з’єднання проводів і тросів застосовують з’єднувальну арматуру (Сільські лінії електропередачі, 1956, 27); З’єднувальна муфта.
▲ З’єднувальна тканина — те саме, що Сполучна тканина (див. сполучний). Між ними [перетинками] є місця, ще не вкриті кістковою тканиною; перетинчасті проміжки — велике і мале тім’ячка, вкриті з’єднувальною тканиною (Шкільна гігієна, 1954, 71).

З’ЄДНА́ТИ див. з’єднувати.

З’Є́ДНАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до з’єднати. З’єднані в одну батарею [міномети всіх трьох рот].. набули особливо грізного промовистого вигляду (Олесь Гончар, III, 1959, 389); З’єднаний безсмертною судьбою 3 старшим братом, з рідною Москвою, Що сіяє кулі всій земній, Ти ідеш, народе рідний мій! (Максим Рильський, III, 1961, 75); Великі села мають дві-три паралельні вулиці, з’єднані провулками (Матеріали з етнографії.., 1956, 62).

2. у знач. прикм. Об’єднаний, спільний. Три такі могутні держави, як Англія, Франція і Америка, не могли з’єднатися проти нас і були розбиті в тій війні, яку вони почали проти нас з’єднаними силами (Ленін, 31, 1951, 354); Це сили з’явились, яких не збороти. Червона піхота іде напролом І в з’єднаній дії з ударом кінноти Змітає ворожий заслон під Орлом (Леонід Первомайський, II, 1958, 302).