ВЦЮ́КАТИ, ВЦЮ́КНУТИ, ВЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, ВЦЯЦЬКО́ВУВАТИ, ВЦЯЦЬКУВА́ТИ див. уцюкати, уцюкнути і т. д.

ВЦІЛЯ́ТИ (УЦІЛЯ́ТИ), яю, яєш, недок., ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), лю, лиш, док., перех. і неперех., у кого — що і кого, що. Попадати в яку-небудь ціль. Почувши далекий грім і побачивши блискавиці, які вціляли в землю, [Бразд] тікав, ховався (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 90); Я знаю, що батька вцілила куля в бік на барикаді (Іван Франко, VI, 1951, 163); Як уцілив був раз ворону, так і пішла з тополі перекидя (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 155).
♦ Вціляти (вцілити) в [саме] серце — боляче дошкуляти, висловлюючи образливу або небажану думку. Удова засміялась: «Що се ти?.. Чи козака боїшся?» Так мені сим і вцілила в серце (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 382).

ВЦРПС, невідм., жін. Скорочення: Всесоюзна Центральна Рада Професійних Спілок.

ВЦІЛІ́ЛИЙ див. уцілілий.

ВЦІ́ЛІТИ див. уціліти.

ВЦІ́ЛЕНИЙ (УЦІ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вцілити. Вистріл.. був уцілений цілком зблизька (Ольга Кобилянська, II, 1956, 203);
//  у знач. прикм. Хоч тут і там чувся оклик болю вціленого лицаря або іржання коня, та лава посувалася далі (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 462).

ВЦІ́ЛИТИ див. вціляти.

ВЦВК, невідм., чол., іст. Скорочення: Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет. — До вас приїхав голова ВЦВК Михайло Іванович Калінін (Олександр Довженко, I, 1958, 483).

ВЦИ́ТЬКАТИ, ВЦИ́ТЬКУВАТИ, ВЦІДИ́ТИ див. уцитькати, уцитькувати і т. д.