ТВО́РЧІСТЬ, чості, жін.

1. Діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей. Я змінив свою «манеру» і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких «громадських» причин до моєї «нової фази творчості» (Леся Українка, III, 1952, 690); Справжнє мистецтво вимагає творчості, а творчість — це створення не тільки нового змісту, але й відповідної йому художньої форми (Мистецтво, 2, 1956, 18); Художня творчість — глибоко свідомий, осмислений процес (Радянське літературознавство, 3, 1958, 22);  * Образно. Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (Павло Грабовський, I, 1959, 330);
//  Діяльність, пройнята елементами нового, вдосконалення, збагачення, розвитку. Творчість — ось що найточніше характеризує працю радянського робітника (Вітчизна, 3, 1968, 210); У роки п’ятирічки жива творчість мас народила й розвинула такі форми змагання, які допомагають ввести в дію наявні резерви, забезпечують найширший простір ініціативі кожного трудівника, дають змогу найбільш, об’єктивно оцінювати результати його внеску в підвищення ефективності виробництва (Комуніст України, 6, 1975, 62).
 Будинок творчості — заклад для відпочинку й творчої праці літераторів, художників і т. ін. Чимало визначних творів нашої літератури написано саме в будинках творчості (Літературна Україна, 26.V 1967, 2).

2. Те, що створено внаслідок такої діяльності, сукупність створеного кимось. Народна пісня — то ж вона Усій землі окраса, Вона, як сонце, вирина У творчості Тараса (Максим Рильський, III, 1961, 36); Геніальна творчість Руставелі з великою любов’ю оберігалась народом понад сім століть (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 53); Радянські вчені дослідили зв’язки Шевченка з творчістю Сковороди (Радянське літературознавство, 11, 1949, 72).
 Народна творчість: а) вид духовної творчої діяльності народу, що виявляється в усній поезії, музиці та ін. видах мистецтва. Народна творчість — це той ґрунт, на якому виростають і література, і театр, і музика, і образотворче мистецтво — і без якого вони б засохли (Максим Рильський, IX, 1962, 190); В радянських умовах народна творчість, як і професіональне мистецтво, реалістично відображає соціалістичну дійсність (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 22); б) сукупність творів, що виникла в результаті такої діяльності народу. Я часом з головою пірнаю в етнографічні записи, в те чисте й свіже джерело народної творчості (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344); Пильно студіюючи свій предмет, повні любові до того трепетного організму, що зветься народною творчістю,.. радянські фольклористи спільними зусиллями покажуть світові красу, силу й велич творчості українського народу (Максим Рильський, IX, 1962, 214).

3. Здатність творити (у 1 знач.), бути творцем (у 1 знач.). Самієвські майстри сьогодні змагалися в творчості. Сапери і піхотинці.. в’язали плоти (Олесь Гончар, III, 1959, 342); Думаю про творчість: Про дикуна, що.. гострим камінцем Накарбував серед стіни в печері Якогось мамонта або ведмедя (Максим Рильський, II, 1960, 60).

ТВО́РЧИЙ, а, е.

1. Стос. до творчості (у 1, 2 знач.). І все було палким в годину творчу: І небо, і земля, і камінь, і різець, І серце майстра (Леся Українка, I, 1951, 422); Партія керує великою творчою діяльністю радянського народу (Статут КПРС, 1961, 3); Для творчої роботи кращі умови важко собі й уявити: чудова бібліотека, віковий парк… (Андрій Головко, II, 1957, 488); Творчий доробок письменника;
//  Власт. творчості. Для творчої манери П. Панча властиве й уміле використання.. образно-словесних засобів і лексем (Радянське літературознавство, 1, 1963, 19); Горький був основоположником нового творчого методу — методу соціалістичного реалізму (Мистецтво, 1, 1955, 5);
//  Який містить елементи нового, щось удосконалює, розвиває, збагачує; пройнятий творчістю (у 1 знач.). Великий вклад у творчий розвиток марксизму в сучасних умовах вносять революційні партії робітничого класу (Комуніст України, 6, 1966, 29); Бажано.., щоб перекладач не був ремісником, який перекладає все, що йому замовлять перекласти, щоб тут доконче був момент творчого вибору (Максим Рильський, IX, 1962, 21); Змагання розбудило творчу ініціативу мільйонів трудящих (Радянська Україна, 9.I 1948, 1);
//  Який буває в процесі творчості, зумовлений нею. [Ковшик:] Уже вечоріє. Кидайте роботу [малювати]. [Верба:] Зараз. Я сьогодні в такому творчому настрої, що одірватись не можу (Олександр Корнійчук, II, 1955, 230); Не знав ніяких творчих мук Цей кандидат Данило Жук (Степан Олійник, Вибр., 1957, 333); Творчим піднесенням охоплені працівники літератури й мистецтва України (Радянська Україна, 12.VIII 1959, 1).
 Творча лабораторія — про безпосередню роботу митця над своїм твором; процес творчості. Ви перший критик мій, якому я дозволяю перейти через поріг моєї творчої лабораторії (Яків Качура, II, 1958, 81); Творчий вечір кого, чий — вечір з участю автора, огляду творчості якого він присвячений; Творчий звіт див. звіт.

2. Здатний до творчості (у 1 знач.); який творить. Ваша творча душа, напоєна народними голосами, Ваше чутке серце.. поривали Вас на інші праці (Панас Мирний, V, 1955, 372); [Вольдемар:] Я творча натура,.. природжений танцюрист (Захар Мороз, П’єси, 1959, 318); Творча уява — процес значно складніший і важчий, ніж відтворююча уява (Борис Теплов, Психологія. Підручник для середньої школи, 1956, 108); Треба піднімати народ з вікового сну, будити творчі сили його (Петро Колесник, Терен.., 1959, 206).
 Творчий колектив — колектив, що займається художньою самодіяльністю. В окремих селах є досить міцні творчі колективи, талановиті солісти (Радянська Україна, 25.I 1954, 1); Творчий працівник — той, хто працює в галузі літератури та мистецтва. Партія чекає від творчих працівників нових значних творів, які покоряли б глибиною і правдивістю відображення життя (Резолюція XXIII з’їзду КПРС.., 1966, 23).

3. Прикм. до творець 1. Я був головою Всесоюзної творчої секції працівників кіно (Олександр Довженко, I, 1958, 27);
//  Власт. творцеві; такий, як у творця. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі і нервові (Юрій Яновський, II, 1958, 43); Творче чуття.
 Творче обличчя кого — сукупність рис, що характеризують манеру творчості митця. У 90-х роках уже остаточно визначилося творче обличчя їжакевича, наділеного яскравими самобутніми індивідуальними рисами художника (Мистецтво, 1, 1955, 36).

ТВОРИТИ, творю, твориш, недок.

1. перех. У процесі творчої праці викликати до життя що-небудь, давати існування чомусь. — Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію, міську і сільську (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 138); Нам дано ні з чим незрівнянну радість — творити новий світ, здійснювати тисячолітні мрії людства (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 91); — Я творитиму нові дерева, — сказав Мічурін (Олександр Довженко, I, 1958, 432); Український радянський народ вільно творить нову культуру — соціалістичну за змістом, національну формою (Історія української літератури, I, 1954, 8);
//  ким, яким. Робити когось тим, на що вказує іменник в орудному відмінку. [Неофіт-раб:] Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка, II, 1951, 240);
//  Виробляти що-небудь. Були хлібороби батько й мати, що весь вік творили хліб і мед для людей (Олександр Довженко, I, 1958, 325);
//  Будувати. Той, хто творив собі храми, — де він тепер? Де поділись його всі діла? (Леся Українка, IV, 1954, 278); Дорош обкульгав згарище, сів.. Невже самі люди, що це творили, пустили з вітром і димом? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 367);
//  Писати (науковий, літературний, музичний твір), малювати (картину тощо). Якби ви знали, паничі, Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили (Тарас Шевченко, II, 1963, 252);
//  Накреслювати плани й т. ін. Творив він плани організування експортної торгівлі (Іван Франко, VI, 1951, 236);
//  Вигадувати. Я почав уявляти собі нових хазяїв. Себто творити, бо я їх ніколи не бачив (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 244).

2. перех. Викликати появу чого-небудь, бути причиною виникнення чогось; утворювати. Розкіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує (Номис, 1864, № 1710); Ранок у гаю і в полі творить чари (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 368); Під водопадом творив потік просторий, спокійний і чистий, мов сльоза, ставок (Іван Франко, VI, 1951, 24); Колір Наталчиних очей творила прозора синь, що набігала на сіре тло (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 162).

3. неперех. Займатися творчою діяльністю (літературною, мистецькою, науковою тощо). Вміти творити — це не означає вміти лише добре малювати чи добре ліпити.. Це означає бути також мислителем своєї епохи, свого часу (Олександр Довженко, III, 1960, 14); Треба було творити, треба було піднести майстерність акторську на таку височінь, на яку піднесла його славетна артистка Г. І. Борисоглібська (Остап Вишня, I, 1956, 244); Вчений повинен не тільки творити в науці, тісно пов’язаній з практикою, а й пропагувати знання, поширювати їх у масах (Наука і життя, 8, 1963, 4).

4. перех. Виконувати якусь роботу, дію. Менше говори, а більше діла твори (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 389); Кожен творить щось своє, робить ніби мале якесь діло: той зварює шви,.. той столярує, той фарбує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 341);
//  Робити щось погане; коїти, чинити. Такії, боже наш, діла, Ми творимо у нашім раї. Ми в раї пекло розвели (Тарас Шевченко, II, 1963, 253); [Річард:] Сам не відає, що творить (Леся Українка, III, 1952, 12); Слухайте! Це ж ворог творить! Це ж над нею [країною] він у брані надсміхає [насміхається]… Та не скорить! (Павло Тичина, II, 1947, 200);
//  У сполуч. з іменником означає — виконувати дію, виражену цим іменником. Всі свої підлі злодіяння творять [вороги] уночі (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 359); Бутурлін довго ще стояв перед чудотворною іконою, творив молитву (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 78);
//  Здійснювати, робити. Родилась [княжна] на світ жить, любить.. І всякому добро творить (Тарас Шевченко, II, 1963, 34); Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл (Павло Тичина, I, 1957, 121); Захисники міста-героя творили нечувані подвиги (Семен Скляренко, Орл. крила, 1948, 29).
♦ Творити диво (дива) — викликати подив, захоплення незвичайними або визначними вчинками, діями. Чув я, що врожай Зібрали ви багатий,.. Що пасічник Панько Рудий Дива в колгоспі творить… (Максим Рильський, III, 1961, 51); Творити життя (історію, майбутнє і т. ін.) — активно впливати своєю діяльністю на зміни в житті, на історію, характер майбутнього тощо. Люди самі творять свою історію.. (Ленін, 26, 1972, 51); Творити суд над ким, кому — судити когось. Тим часом в своїй столиці Цар засів поруч цариці, Щоб творити звірам суд (Іван Франко, XII, 1953, 7); Творити суд і розправу див. розправа 1.

5. перех., що. Утворювати; становити, являти собою. Профіль був у неї, справді, чисто класичний. Чоло й ніс творили одну м’яку лінію… (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 372); Несамовиту картину творили босі, ..насуплені чоловіки з свіжозрубаними ломаками (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 260); Висловлювання Шевченка творять цілу систему естетичних уявлень (Радянське літературознавство, 6, 1966, 33).