ТПРУ́ТЬКИ, виг., діал. Зась, дзуськи. — Ну, що їм [панам] кобза? Кому вона мішає [заважає]? Так ні, на скрипці грай скільки хоч, а на кобзі — тпрутьки… (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 72).

ТПРУ́СЬНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до тпруськати.

ТПРУ́СЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Гукати «тпрусь», відганяючи кота від чого-небудь. Вона чистить біля порога рибу, тпруськаючи на кішку (Олесь Донченко, V, 1957, 13); За дверима навшпиньки ходила матуся. Чути, як вона обережно переставляла посуд і пошепки тпруськала на кошеня, яке від запаху ласощів безперестанку нявчало (Яків Баш, Надія, 1960, 23).

ТПРУСЬ, виг. Окрик, яким відганяють кота; дзусь. Дід його [кота] потихеньку за вуха: — Га-а, погань котяча… Тпрусь, грішне створіння… (Іван Микитенко, II, 1957, 27).

ТПРУКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до тпрукати. Йон не встиг навіть тпрукнути на коні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 238); Сергій розгладив аркуша і приколов на дошці. Почув, що хтось під’їхав до стайні, тпрукнув на коні (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 44); На останньому заході перед обідом Марко тпрукнув на воли (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 11).

ТПРУКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Гукати «тпру», зупиняючи коня або іншу робочу тварину. Тільки з’їхали на місток, що йде під башту, а москаль і гука: — Ей, ти.., їдь шагом [кроком]! Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію (Олекса Стороженко, I, 1957, 108); — Дідько їх знає, що вони [мадяри] там гелгочуть своїм волам! — сердилися гармаші. — Може, тпрукають… (Олесь Гончар, I, 1954, 202).

ТПРУ́КАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням тпрукати та звуки, утворювані цією дією.

ТПРУ, виг. Окрик, яким зупиняють коня або іншу робочу тварину. — Тпру, сірий! тпру, моругий,.. — кричав Кайдаш і самлетівз гори з усієї сили, незгірше волів (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317); — Гей! соб, сиві, соб, бодай ви скрутилися! .. Тпру! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 111); — Тпру! Приїхали. Біля ґанку стояли підводи, на ґанку багато селян (Андрій Головко, II, 1957, 79).
♦ Ні тпру ні ну — про неможливість завершити щось, діяти, робити. Почався отой нудний торг .. Торг завис на дев’яноста карбованцях і далі — ні тпру ні ну (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 36).