ТМИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до тмин. Тминне насіння;
//  Настояний на тмині. Тминна горілка;
//  Який одержують з тмину. Тминна олія;
//  Який є шкідником тмину. Тминний кліщик пошкоджує листя [тмину], а особливо квітки (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 286).

ТМИН, у, чол. Те саме, що кмин. Багато рослин вирощують для одержання з насіння ефірних [летючих] олій, як, наприклад, коріандр, тмин, фенхель (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 4).