ПОЯ́ТИ, пойму, поймеш, док., перех., арх. Узяти, забрати в полон, у неволю. Багато дівчат з ясиру повтікали.. Та чи одну Марію бусурмани пояли в наших краях (Іван Ле, Наливайко, 1957, 12).

ПОЯСО́ЧОК, чка, чол.

1. Пестл. до пояс 1. — Припадаю коло його та придивляюсь, щоб і чумарка стояла гарненько на йому та щоб і поясочок не жужмом був, та щоб і комірчик з сорочки видненько було… (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 22); Заїжджають до двору черкеси в шапках; в кожного на поясочку ніж висить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 372).

2. Смужка або виступ, що відіграс роль прикраси на чому-небудь.
♦ По Марусин поясочок — те саме, що По Марусин поясок (див. поясок).

ПОЯСО́К, ска, чол.

1. Те саме, що пояс 1. Здійняв з себе ремінний поясок, прив’язав його корові до рога (Лесь Мартович, Тв., 1954, 249); На ньому була чорна бархатна толстовка з таким же пояском (Олесь Гончар, IV, 1960, 52); Широкий лаковий поясок туго стягував тонку талію (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 30);
//  Смуга тканини, яка пришивається до верхньої частини спідниці, штанів. Берова куртка на грудях і на спині настовбурчилась, а поясок штанів з’їхав аж на самі сидні (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 51).
 Під поясок — який підперізується (про одяг). Двоє інших були зодягнуті по-робітничому, але святково: в одного під піджаком сорочка українська, вишита, в другого — руська, під поясок (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 51).
♦ Затягати (затягувати, затягти, затягнути) пояски див. затягати 1; На пояски вхопитися — почати боротися, обхопивши один одного руками за талію. Бриль з Боженком вхопилися «на пояски» і почали валити один одного з ніг (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 67).

2. Зменш. до пояс 3. Андрій пішов з горбка вниз, де видно поясок дороги і далі село (Юрій Яновський, IV, 1959, 10); Шлях майже непомітно перейшов у таку ж рівну широку вулицю. Замість тинів на ній правили густі, старанно підстрижені пояски жовтої акації (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 14).

3. Смужка або виступ, що відіграє роль прикраси на чому-небудь. Одні руки скручували зубчасті качалки в шишки, другі ліпили голуби.., вирізували зубчиками пояски на вершок короваю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73); Полумиски зверху обведені брунатними поясками (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 86); У яскраві, звичайно сині тони фарбують.. окремі пояски та інші архітектурні деталі печей (Жилий будинок колгоспника, 1956, 121).
♦ По Марусин поясок — по смужку, нанесену на поверхні чарки при її вінцях.

4. Серединна частина якоїсь деталі. Новатор запропонував подовжені робочі частини пуансонів і поясків матриць (Робітнича газета, 4.I 1966, 2).

ПОЯСНЯ́ТИСЯ див. пояснюватися.

ПОЯСНЯ́ТИ див. пояснювати.

ПОЯ́СНЮЮЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пояснювальний.
♦ Пояснюючі слова — те саме, що Пояснювальні слова (див. слово). Однорідні члени речення, як і кожен член речення взагалі, можуть мати при собі залежні пояснюючі слова (Мовознавство, IV—V, 1947, 183).

ПОЯСНЮВАТИСЯ, юється і рідко ПОЯСНЯТИСЯ, яються, недок., чим. Мати що-небудь своєю причиною. Дивність цих взаємин пояснювалась, мабуть, тим, що бійці були глибоко переконані у несхибності і правильності кожного кроку Івана Антоновича (Олесь Гончар, III, 1959, 374); Успіх творів радянських письменників пояснюється насамперед їхнім сміливим зверненням до сучасної теми, висвітленням найважливіших сторін нашої дійсності, вузлових моментів революційної історії (Вітчизна, 9, 1968, 154).

ПОЯ́СНЮВАННЯ, я, сер. Дія за значенням пояснювати. Тимофій знов відзискав [віднайшов] охоту пояснювання (Гнат Хоткевич, II, 1966, 411).

ПОЯ́СНЮВАЛЬНИЙ, а, е. Який використовується при поясненні або для пояснення чого-небудь. Село захвилювалося сильно, і нам конче потрібно діяти, щоб протиставити цій [куркульській] агітації нашу пояснювальну роботу (Григорій Епік, Тв., 1958, 212); Ремарки в сценарії можуть сприяти створенню належної атмосфери в сценах.. Я так завжди в це вірив, що, навіть пишучи сценарії для власних постановок, давав іноді в них деякі пояснювальні відступи (Олександр Довженко, III, 1960, 158).
 Пояснювальні слова див. слово.