ЯНЧА́РКА, и, жін., заст. Те саме, що яничарка. Ухопив з плеча янчарку, приложився, випалив (Словник Грінченка).

ЯНТА́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до янтар 1;
//  Який містить янтар. Узбережжя Балтійського моря в сучасних кордонах Калінінградської області і Литовської РСР називають янтарним берегом. Прибій і люті балтійські шторми час від часу викидають на піщані береги згустки окам’янілої смоли (Наука і життя, 9, 1963, 32);
//  Зробл. з янтарю. За кілька віків до нашої ери вчені стародавньої Греції встановили той факт, що після натирання янтарних предметів до них притягуються легкі тіла (Курс фізики, III, 1956, 5); Немов оживають снопи.. Зерном, як янтарне намисто, В росистому мареві піль (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 274); В Яківчукової довкола шиї білий, як папір, комірчик з янтарною брошкою (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 209);  * Образно. Чи літо пригорщами розсипає Тепло на плечі молодил москвичкам, Чи осінь свій янтарний корабель Веде по синяві Москви-ріки, — Іду неспішно я на Красну площу (Максим Рильський, II, 1960, 314).
 Янтарна кислота — органічна сполука, яка виділяє ться при розкладі янтарю та деяких інших смол під дією високих температур; використовується у фотографії, медицині, сільському господарстві. Янтарна кислота, яку добувають з відходів виробництва на Калінінградському янтарному комбінаті, є стимулятор росту рослин (Хлібороб України, 12, 1963, 45).

2. Який має колір янтарю; золотисто-жовтий. У мисці лежали важкі шматки білої вощини, переповнені вщерть свіжим гірським, янтарного кольору, пахучим медом (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 129); За вікном багряніла осінь. Земля красувалася в рум’яних яблуках, янтарних динях, пурпурових помідорах (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 187); Липа засівала узгір’я янтарним листом, кущі ліщини палали полум’ям (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 130);  * Образно. Над промислом, над віковими соснами і ялинами, проходив тріпотливий і янтарний липневий день (Олесь Донченко, II, 1956, 72).

ЯНТАРІ́ТИ, іє, недок., поет. Виділятися жовтим, янтарним кольором. Навкруги зазеленіється Ізумруд — озимина… Літом пишно янтарітиме Колосистая стіна (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 83); Де-не-де у вікнах світло янтаріє, ліхтарі хитливі, тіні без кінця (Володимир Сосюра, II, 1958, 100).

ЯНТАРЕ́ВИЙ, а, е. Те саме, що янтарний. Був такий янтаревий, такий чистий той сік і прозорий (Любов Забашта, Вибр., 1958, 172);  * Образно. Серед бору вікового Не один стоїть намет. Їх стоїть не менше сотні,.. А над ними ходить осінь В янтаревому намисті (Андрій Малишко, II, 1948, 37).

ЯНТА́Р, ю, чол.

1. Скам’яніла викопна смола хвойних дерев (перев. жовтого кольору різних відтінків); використовується для виготовлення прикрас, мундштуків для куріння тощо. Наука довела, що янтар — смола рослинного походження. І справді, при розтиранні янтарю відчувається запах сосни (Наука і життя, 6, 1963, 21); Бошняк бачив багато янтарю, який добувають у великій кількості на східному березі Сахаліну (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 88);  * У порівняннях. Яблуко лежить передо мною — Світле, аж прозоре, мов янтар (Максим Рильський, III, 1961, 79); Осінні вечори прозорі, як янтар (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 82).

2. Виріб з цієї смоли. Я й досі пам’ятаю,.. де ярмарок стояв.. Бачу ті столички, де розкладені коралі, янтарі, усякі сережки, і персні, і бісери (Марко Вовчок, VI, 1956, 230).

3. перен. Те, що кольором, блиском, прозорістю нагадує таку смолу. Тяжко звисатиме гілля нових садів під пурпуром і янтарем повних, налитих сонцем і вологою плодів (Максим Рильський, III, 1956, 27); Я пішов. До ніг хилились трави в блиску янтарю (Володимир Сосюра, II, 1958, 317);  * Образно. Степи ще горіли в надвечірніх янтарях спеки (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 363).

ЯНСЕНІ́СТСЬКИЙ, а, е, рел. Прикм. до янсеніст і янсенізм.

ЯНСЕНІ́СТ, а, чол., рел. Прихильник янсенізму. Взимку 1646 року до хворого Етьєна внадилися хірурги, представники релігійної секти янсеністів (Знання та праця, 6, 1973, 18).

ЯНСЕНІ́ЗМ, у, чол. У католицькій церкві XVII-XVIII ст. — реформістська течія, близька до кальвінізму.

Я́НКІ, невідм., чол., розм. Прізвисько американців, уродженців США. Нацьковані доларом, зграї неситі ламали пригнобленим спини: від янкі стогнали казкові Гаїті, ридали ясні Філіппіни (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 136).

ЯНИЧА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до яничар. Наздогнавши турків, вибитих з ретраншементу, вони [козаки] погнали їх до Кривих воріт, встилаючи землю яничарськими трупами (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 129).