ЕФУ́ЗІЯ, ї, жін.

1. геол. Вилив магми (лави) на поверхню землі.

2. фіз. Проникнення газу через пористу перегородку.

ЕФУЗИ́ВНИЙ, а, е, геол. Який утворився внаслідок застигання магми (лави); вулканічний. Породи, що утворюються з лави, яка застигає на поверхні, ..називаються ефузивними (Про вулкани і землетруси, 1955, 18).

ЕФІРОНО́СНИЙ, а, е. Прикм. до ефіронос.

ЕФІРООЛІ́ЙНИЙ, а, е. Який містить у собі ефірну олію (про рослини). Тепер площі посівів васильків та інших ефіроолійних культур.. набагато збільшились (Колгоспник України, 4, 1957, 42).

2. Пов’язаний із виготовленням ефірної олії та переробкою її. Квітки рододендрона жовтого можуть стати сировиною для ефіроолійної промисловості (Ботанічний журнал, X, 2, 1953, 58).

ЕФІРОНО́С, а, чол. Рослина, що містить у собі ефірну олію; ефіроолійна рослина. Кримською станцією ефіроносів виведений новий сорт троянди (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 13).

ЕФІРОМА́НІЯ, ї, жін. Хвороблива пристрасть оп’яняти себе ефіром (у 4 знач.).

ЕФІРОМА́Н, а, чол. Людина, що має хворобливу пристрасть оп’яняти себе ефіром (у 4 знач.).

ЕФІ́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до ефір. Плава місяць в синім морі, Зорі іскряться дрібні У далекому просторі, У ефірній глибині (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 199);
//  Який має в своєму складі ефір (у 4 знач.). Рідше при операціях застосовували ефірний наркоз (Матеріали.. охорони здоров’я.., 1957, 148).
▲ Ефірна олія — летка масляниста рідина з приємним запахом, яка міститься в деяких рослинах і використовується в промисловості та медицині. Цілі поля троянд під Бахчисараєм, з яких добувають запашну ефірну олію, стоять пусті й одинокі. По їх плантаціях пройшов уже не один танк (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 329).

2. книжн. Надзвичайно легкий. Ефірна балерина; Ефірне плаття.

3. перен. Безтілесний, неземний. Дівчина була таки досить солідного складу, проте чогось справляла враження ефірної особи, ніжної, як травинка (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 231).

ЕФІ́РНІСТЬ, ності, жін., книжн. Абстр. ім. до ефірний 2, 3. Ефірність простору; Удавана ефірність.

ЕФІО́ПСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ефіопи і Ефіопія. Ефіопська мова; Ефіопські племена.