БУРЖУ́Й, я, чол., розм. Те саме, що буржуа. — Царя.. уже нема — скинули. А тепер і до буржуїв черга підійшла. До поміщиків та фабрикантів (Андрій Головко, II, 1957, 496); * У порівняннях. [Дудар:] Ти, браток, просто кажи: живете в городі, як буржуї (Іван Микитенко, I, 1957, 71).
БУРЖУЙ
Тлумачення слова