БРОВЕНЯ́ТА, ят, мн. (одн. бровеня, яти, сер.). Зменш.-пестл. до брови. Одна його доля — чорні бровенята (Тарас Шевченко, I, 1951, 41); А які в неї бровенята! Неначе хто намалював на папері! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 64); Таня суворо супила бровенята (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 9).
БРОВЕНЯТА
Тлумачення слова