БРІД

БРІД, броду, чол. Мілке місце річки, озера або ставка, в якому можна переходити або переїжджати на інший бік. Коло млина, коло броду Два голуби пили воду (Українські народні ліричні пісні, 1958, 129); Не розглядівши, кажуть, броду, Не лізь прожогом перший в воду (Іван Котляревський, I, 1952, 166); Чомусь дівчина до броду По воду не ходить (Тарас Шевченко, II, 1953, 146); Вільні броди й переходи Здовж великої ріки (Іван Франко, XIII, 1954, 355).
♦ Питати (спитати) броду — розпитувати людей, дізнаватися про кого-, що-небудь перед тим, як починати щось. — Про мене, мамо, спитайте броду, — не будете жалкувать на Нимидору: вона дівчина здорова, робоча (Нечуй-Левицький, II, 1956, 179).