БЛИЗНЯ́ТА, ят, мн. (рідко одн. близня, яти, сер.).
1. Діти, що одночасно народилися в однієї матері. Сю ніч будуть в Україні Родиться близнята (Тарас Шевченко, I, 1951, 302); Залишає на плем’я маток та баранців, що народилися в числі близнят (Соціалістичне тваринництво, 2, 1956, 62); * Образно. Краса і думка, дві сестри-близнята, Давно на морі людському пливли (Максим Рильський, II, 1946, 7); * У порівняннях. Сосни стояли стрункі, схожі одна на одну, мов близнята (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 33).
2. перен. Про дуже схожі між собою або з’єднані однакові предмети. Для того [щоб не перекидалися] зв’язують докупи два або три човни.. Ці два човни-близнята дуже схожі на пару довгелецьких калош, зв’язаних докупи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 416).