БІЛОПОЛЯ́КИ, ів, мн. (одн. білополяк, а, чол.), іст. Війська буржуазно-поміщицької Польщі, які в 1919-1920 рр. після розгрому другого походу Антанти пішли війною на Радянську країну. Петлюрівці і білополяки в паніці очищали залізничну колію. З темряви показалися таращанські ешелони (Олександр Довженко, I, 1958, 207).
БІЛОПОЛЯКИ
Тлумачення слова