БІЛЯ́ВКА, и, жін., розм. Світловолоса або білолиця жінка, дівчина; білянка. Ой не піду до білявки, не піду (Словник Грінченка); Це була ніби писана на полотні геніальною рукою художника синьоока білявка (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 135).
БІЛЯВКА
Тлумачення слова