БІБЛІОГРА́ФІЯ, ї, жін.
1. Науковий, систематизований опис книг та інших видань. На Україні до перемоги Радянської влади не було державної бібліографії (Радянська Україна, 15.VI 1962, 4);
// Список літератури (книжок і статей) на яку-небудь тему або з якої-небудь галузі знань. В книзі вміщено дуже цінну докладну бібліографію з теорії перекладу, починаючи з античності (Питання перекладу, 1957, 156).
2. Наука про способи систематизованого опису і обліку складання (списків) книг та інших видань. Бібліографія і бібліотекознавство повинні бути підпорядковані насамперед розв’язанню конкретних завдань комуністичного будівництва (Комуніст України, 3, 1960, 48).
3. Відділ журналу або газети, в якому публікують списки нових видань, анотації до них та рецензії на книжки.