БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ, БЕЗЗДОРО́ВНИЙ, а, е, діал. Кволий, хворобливий. Вона така безздоровна: ніякої роботи важкої не може робити (Словник Грінченка); Ростом вона була невеличка, безздоровна; життя ледве-ледве тліло в її жилах (Панас Мирний, I, 1954, 46).
БЕЗЗДОРІВНИЙ
Тлумачення слова