БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ, а, е, заст., поет. Який не виявляє ознак страху; небоязкий; спокійний. І ворогові лютому проклін Безтрепетними посилав устами (Максим Рильський, Мости, 1948, 21); Безтрепетні руки тримають штурвал; Літак свій останній бере перевал (Микола Бажан, I, 1946, 122).
БЕЗТРЕПЕТНИЙ
Тлумачення слова