БЕЗСЮЖЕ́ТНИЙ, а, е, літ. Який не має певного сюжету. Такі новели [М. Черемшини], як «Село потерпає» або «Після бою», мають характер безсюжетних малюнків, які узагальнено зображують війну як страшне лихо (Історія української літератури, I, 1954, 692); Не можна сказати, що лірика взагалі безсюжетна (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 142).
БЕЗСЮЖЕТНИЙ
Тлумачення слова