БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який ніким не контролюється; якого ніхто не має права контролювати, перевіряти. Самодержавство є верховна, безконтрольна, безвідповідальна, невиборна влада однієї особи (Ленін, 7, 1949, 319).
2. Який не спрямовується свідомістю. Нестримне молодецтво юнацьке штовхнуло його на безконтрольний вчинок непокори (Іван Ле, Мої листи, 1945, 146).