БЕЗХИ́ТРІСНИЙ, а, е, рідко. Без хитрощів і лукавства; простодушний. Безхитрісний був [Ничипір], ясний для кожного (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 199);
// Простий, немудрий. Нема нічого більш шкідливого, ніж зводити поняття «сучасності» в мистецтві до безхитрісного фотографування того, що ти бачиш навколо себе в даний момент (Поезія і революція, 1956, 200).
БЕЗХИТРІСНИЙ
Тлумачення слова