БЕЗІДЕ́ЙНИЙ, а, е. Який не має твердих політичних переконань, поглядів. Безідейним назвемо хіба чоловіка, у якого нема жодних ідей, се значить, який зовсім не думає ні про які загальні справи (Іван Франко, XVI, 1955, 348);
// Позбавлений ідейного змісту. Поезія, листи.. та інші матеріали цього часу [1857—1861 рр.] показують Шевченка як активного учасника боротьби.. проти безідейного «чистого мистецтва» (Радянське літературознавство, 6, 1957, 125).
БЕЗІДЕЙНИЙ
Тлумачення слова