БЕЗДА́РНІСТЬ, ності, жін.
1. Властивість за значенням бездарний. Внутрішня порожнеча і бездарність Аркадія [з оповідання М. Коцюбинського «Коні невинні»] проявляються в його мові (Українська література, 10 клас, 1957, 148).
2. Те саме, що бездара. Він був би «круглою бездарністю» на сцені… (Леся Українка, III, 1952, 701).