БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має певної цілі, мети. Огонь повстання, а опісля перебута на еміграції тяжка школа нужди, унижень та безцільної блуканини переробили його (Іван Франко, III, 1950, 345); Мало зігрівало і безцільне тупцювання (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 207);
// Безглуздий, нісенітний. Він [спомин] мучить моє сумління грижею, і мені здається, що все дурне, безцільне, жорстоке і погане (Іван Франко, III, 1950, 255).
БЕЗЦІЛЬНИЙ
Тлумачення слова