АУДИТО́РІЯ, АВДИТО́РІЯ, і, жін.
1. Зал для читання лекцій, доповідей. Студенти виходили з університетських аудиторій (Іван Франко, IV, 1950, 303); У великій фізичній аудиторії збиралися студенти.. на збори (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 382).
2. збірн., перен. Слухачі лекції, доповіді, промови і т. ін. Перед численною аудиторією, що уважно слухала свого секретаря парторганізації, малювалися картини недалекого привабливого майбутнього (Василь Минко, Вибр., 1952, 41); Дмитро Іванович був задоволений, що йому нарешті вдалося знайти контакт з аудиторією (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 210).