АСИМІЛЯ́ЦІЯ, ї, жін.
1. Дія за значенням асимілювати 1 і стан за знач. асимілюватися 1; уподібнення; протилежне дисиміляція. Нестерпний економічний і політичний гніт посилювався політикою насильної асиміляції, денаціоналізації українського народу, яку здійснював цісарський уряд і польська шляхта (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 15).
2. біол. Процес засвоєння рослинним чи тваринним організмом зовнішніх щодо нього речовин. Обмін речовин являє собою єдність двох процесів — асиміляції і дисиміляції, тобто засвоєння речовин, які надходять до організму, і розкладу складної речовини тіла на простіші (Основи дарвінізму, 1956, 79).
3. лінгв. Уподібнення одних звуків іншим. Асиміляція (уподібнювання) приголосних в українській [мові].. напрямом своїм здебільшого є регресивною (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 201).