АРМІ́ЄЦЬ, йця, чол.
1. Той, хто служить в армії (в 1 знач.); військовослужбовець. — Прийшла, значить, революція, — сидить Ілліч у Кремлі. Державою керує, мудрі справи вирішує, на білих шле червоних армійців воювати за свободу (Юрій Яновський, I, 1954, 7).
2. дорев. Військовослужбовець армії (в 4 знач.); не гвардієць.