АНІТРОХИ

АНІТРО́ХИ, присл. Варіант прислівника нітрохи, вживаний для підсилення переважно перед присудком із заперечною часткою не в значенні, близькому до зовсім, ні в якій мірі. Крута гора, рови, ями, здається, анітрохи не перетинали хлопцям шляху (Панас Мирний, I, 1954, 250); Владко сидів зовсім спокійний і анітрохи не змішавсь під цим градом докорів (Іван Франко, VI, 1951, 238); — Я анітрохи не сумніваюсь, що ми доможемось неабияких наслідків і в лабораторії, і поза її стінами (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 125).