АНІТРІ́ШКИ, АНІТРО́ШКИ, присл. Зменш. до анітрохи. — Вставай, — будила його [Івана] Марічка. — Вставай і ходім. Він глянув на неї і анітрошки не здивувався (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 345); — Ви думаєте, — боюся, що ото він мамі розкаже? — казала Галя, — нехай розказує: анітрішки не страшно (Степан Васильченко, I, 1959, 178); Посухи смертоносний подих, Дощів невчасних мокрий бич.. Усе це речі, анітрішки Не схожі до ідилій з книжки (Максим Рильський, Поеми, 1957, 164).
АНІТРІШКИ
Тлумачення слова