АЛБА́НЦІ, ів, мн. (одн. албанець, нця, чол.; албанка, и, жін.). Народ, що становить основне населення Албанії. З Константинополя сіло багато пасажирів. Французькі попи, турецькі офіцери з жінками і дітьми, албанці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 348).
АЛБАНЦІ
Тлумачення слова