АКРЕДИТУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех.
1. Давати кому-небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій. Білограй говорив усім, нібито направив у Брянську область одного «ділового чоловіка» заготовляти ліс. Акредитував він його на суму сто м’ятдесят тисяч карбованців (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 178).
2. дипл. Призначати кого-небудь дипломатичним представником в іноземній державі.