АБСУРД

АБСУ́РД, у, чол. Безглуздя, нісенітниця. Коли тільки переклад написаний доволі граматично і не грішить надто видними абсурдами, знаходяться редактори.., що надрукують його (Іван Франко, XVI, 1955, 399); Ніколи і на думку не спало б, що мої наміри відносно Людмили можна і так тлумачити. Який абсурд (Андрій Головко, II, 1957, 477).
 Доводити (довести) до абсурду що — доводити що-небудь до крайності, до очевидного безглуздя. Найвірніший засіб дискредитувати нову політичну.. ідею і пошкодити їй полягає в тому, щоб, в ім’я захисту її, довести її до абсурду (Ленін, 31, 1951, 41); Доходити (дійти) до абсурду — у своїх діях, вчинках і т. ін. доходити до крайності, до безглуздя. До якого абсурду доходить актор, коли він користується театром для самопоказування! (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 81).