АБСОЛЮТНО. Присл. до абсолютний 2; цілком, повністю. Купатися він [лікар] теж абсолютно забороняє (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 355); Ніч прозора й абсолютно тиха (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 161); Темрява створювала враження абсолютно здичавілої пустелі (Микола Трублаїні, I, 1955, 81).
▲ Абсолютно чорне тіло, фіз. — тіло, яке цілком поглинає проміння, що падає на нього.
АБСОЛЮТНО
Тлумачення слова